Ваші туфлі, сер!
Опубліковано:
Відвідувачі тут розмовляють тихо й небагато, ніби обмірковують щось особливо важливе. З ними ніхто не сперечається: віддати близько 2000 доларів за туфлі ручної роботи, створені для тебе в єдиному екземплярі, — справа серйозна.
Більшість чоловіків, навіть тих, хто замовляє костюми зі справжніми робочими ґудзиками на манжетах піджака, скажуть, що ходити в туфлях за такі гроші — безглузда розкіш. Але ця омана триває лише до миті, коли відчуєш радість від взуття, зробленого руками майстра.
Починати ніколи не пізно. Новачок має пройти обряд посвяти, неквапливий, як і будь-який обряд. Це не забіг магазинами: ви прийшли по туфлі, які, можливо, переживуть вас. Вас зустрічає розпорядник. Його доброзичливий погляд мимохідь ковзне вниз. Він нічого не скаже, але вже багато про вас дізнається.
Ви знімаєте улюблені туфлі, і раптом вони здаються сиротливими та жалюгідними. Розпорядник не дивиться на них — уся його увага на ваших ногах. Переконавшись, що обидві на місці й приблизно одного розміру, він кличе підмайстра з товстою книгою у шкіряній палітурці. Її відкривають на чистій сторінці, кладуть на підлогу, і ви стаєте на неї. Розпорядник стає навколішки та ретельно обводить стопи. Далі складається топографічний атлас ваших ніг: кут підйому, висота склепіння стопи… Тут важливий кожен міліметр.
Час визначатися зі стилем. Варіантів безліч, але срібних пряжок або зміїної шкіри трьох кольорів вам не запропонують. Боже збав! Ви прийшли по строгі класичні туфлі, які завжди в моді. Належить обрати шкіру — телячу, крокодилячу чи оленячу; форму носка — мигдалеподібну, квадратну або округлу; висоту підбора — не захоплюйтеся!; прилягання язичка — краще з м’якою підкладкою; прикраси — у міру; та, якщо доречно, шнурки — шкіряні, плетені, пласкі чи кручені. Не поспішайте: із наслідками вибору доведеться жити довгі роки.
Під таємниче «З вами зв’яжуться» ви виходите з відчуттям належності до таємного ордену. Минає місяць, другий. Уже починаєте непокоїтися, чи не переплутали ваше замовлення із замовленням якоїсь відомої особи зі схожою будовою ніг, аж приходить листівка. Мовою минулих часів вас просять зробити честь і зволити прибути на примірку та прийняти запевнення найщирішої прихильності.
Удруге ви почуваєтеся вільніше. Як і раніше, пів дюжини відвідувачів уважно розглядають взуття, але тепер ви передчуваєте, що ось-ось станете одним із них. Розпорядник виносить ваші туфлі, тримаючи їх, наче священні дари.
Перша думка: ці два витвори мистецтва кольору волової крові ніколи не повинні торкатися землі. Усередині лежать вишукані кедрові колодки. Ви взуваєтеся, і ноги перетворюються, наче жаби на принцес. Земне тяжіння їх більше не обтяжує. Власна шкіра не могла б здаватися ріднішою. Хочеться жити в цьому взутті!
Розпорядник тактовно перериває фрейдистські думки настановами. Завжди вставляйте колодки, щойно знімаєте взуття, поки шкіра ще тепла. Ті, хто чиститиме туфлі, а передбачається, що це будете не ви, мають особливо ретельно змащувати шов між підошвою та верхом. Раз на рік приносьте пару на обслуговування. Розпорядник особисто простежить, щоб вам надіслали листівку-нагадування. За дотримання цих нескладних правил туфлі прослужать років 20 або й більше.
Задоволення ходити в ідеально дібраному взутті, яке з віком виглядатиме дедалі благородніше, коштує недешево. Але листівки з вигадливим почерком, ґречність, розмови з людьми, які розуміються на тонкощах взуттєвих кремів, і думка, що копії ваших стоп зберігаються назавжди у товстому фоліанті поруч із мірками інших членів таємного товариства, серед яких чимало птахів високого польоту, — усе це безкоштовні привілеї членства.
Вам сюди
- Бутик Stefano Bemer. Флоренція, Via Borgo San Frediano.
- Бутик J.M.Weston. Париж, 114 Avenue des Champs-Elysees.
- Бутик Jonh Lobb. Нью-Йорк, 55 East 59th Street.
